Зигоспорангій — у низьких рослин (грибів, водоростей): спеціальна структура, утворена в результаті злиття гаметангіїв, в якій розвивається зигота, що перетворюється на зигоспору.

Зигоспора — у ботаніці: спора, що утворюється в результаті статевого процесу (зигогамії) у деяких грибів (зигоміцетів) та водоростей, здатна переживати несприятливі умови та проростати в новий організм.

Зигосома — власна назва білкового комплексу в клітинах, що бере участь у формуванні синапсів (з’єднань) між нервовими клітинами (нейронами) та м’язовими волокнами; специфічний компонент постсинаптичної мембрани.

1. (біол.) Рід паразитичних круглих червів (нематод) родини Thelaziidae, личинки яких розвиваються в очах ссавців та птахів, викликаючи захворювання — телязіоз.

2. (зоол., заст.) Назва роду павуків-крабів родини Thomisidae, представники якого нині відносяться переважно до родів Xysticus, Thomisus та інших.

1. Клас грибів (Zygomycetes), що характеризуються розвитком товстостінних спор (зигоспор) в результаті повного злиття двох гаметангіїв, та відсутністю септ у вегетативному міцелії, крім перегородок, що відокремлюють репродуктивні органи; представники (наприклад, мукор) живуть переважно в ґрунті або на органічних рештках, деякі є паразитами рослин, комах або тварин.

Зигоміцет — представник класу грибів Zygomycetes, що характеризуються розвитком товстостінних спор (зигоспор), утворених у результаті повного злиття двох гаметангіїв.

Зигоміцет — застаріла, але ще вживана назва відділу грибів Zygomycota, до якого належать переважно наземні, часто сапротрофні, організми з неклітинною грибницею, такі як мукор, ризопус та інші плісняві гриби.

1. (у біології, зоології) Тип симетрії тіла, при якому воно може бути розділене лише однією площиною на дві дзеркально симетричні половини (ліву та праву); двостороння симетрія.

2. (у ботаніці) Особливість будови квітки, яка може бути розділена лише однією вертикальною площиною на дві дзеркально симетричні половини.

Зигоматицит — запалення виличної кістки (zygomatic bone), що часто виникає як ускладнення гнійних процесів у сусідніх ділянках (наприклад, при гаймориті, остеомієліті верхньої щелепи) або внаслідок травми.

Зигоманія — захоплення, пристрасть до зигів як музичного жанру, що характеризується монотонним ритмом, мінімалістичними аранжуваннями та меланхолійним настроєм.