Древослів

Словник Української Мови

  • обмінятися

    1. Віддати один предмет, явище тощо та отримати натомість інший від тієї ж чи іншої особи; здійснити обмін чимось із кимось.

    2. Обмінятися з кимось репліками, думками, інформацією; вступити у короткий діалог, розмову.

    3. (у спорті, змаганнях) Здійснити взаємні дії, удари, атаки тощо (наприклад, у тенісі, боксі, шахматах).

    4. (розм.) Вдарити один одного, вступити у бійку.

  • розохотитися

    1. Втратити бажання, охоту до чогось; перестати хотіти робити щось, що раніше бажалося.

    2. Розхотітися, відчути сильне бажання, пристрасть до когось або чогось (заст., рідк.).

  • розохочений

    Який набув охоти, заохочення до чогось; той, що захопився чимось, відчуває великий потяг до чогось.

  • обмір

    1. Вимірювання чогось, визначення розмірів, обсягу або кількості чогось шляхом обходу, огляду або спеціальних вимірювальних дій.

    2. Результат такого вимірювання, отримані дані про розміри, площу, об’єм або кількість чогось (наприклад, земельної ділянки, приміщення, лісу).

    3. (переносне значення) Оцінка, аналіз ситуації, становища, можливостей тощо.

  • розохочення

    Розохочення — стан, коли людина відчуває сильне бажання, захоплення або пристрасть до чогось, що часто виникає після першого успішного досвіду або знайомства.

    Розохочення — процес або дія, внаслідок якої у людини пробуджується інтерес, потяг або смак до чого-небудь (наприклад, до читання, мистецтва, певної діяльності).

  • обмірений

    1. Такий, що пройшов обмір, вимірювання; визначений за розмірами, обсягом або кількістю.

    2. (переносно) Обдуманий, розважений, усвідомлений; такий, що ґрунтується на ретельному аналізі.

  • розохочувати

    1. Позбавляти когось охоти, бажання щось робити, відбивати інтерес до чогось.

    2. Викликати відразу, огиду до чогось або когось.

  • обмірити

    1. Виміряти щось повністю або з усіх боків, визначити розміри, величину чогось.

    2. Перен., розм. Обдумати, оцінити когось, щось; з’ясувати, вивчити всі обставини справи.

  • розохочуватися

    1. Втрачати бажання, охоту щось робити, переставати хотіти.

    2. Ставати байдужим, охолоджуватися до когось або чогось, втрачати інтерес.

  • обміритися

    1. Виміряти один одного або взаємно перевірити розміри, об’єм, параметри чогось.

    2. Перен., розм. Оцінити один одного, зіставити свої сили, можливості, переконання (часто перед сутичкою, змаганням, суперечкою).