Словник Української Мови
1. (спеціально) Надавати тваринам ліки або вітаміни шляхом вимушеного вливання рідини в рот за допомогою пляшки з соскою, шприца без голки або спеціального зонда.
2. (переносно, розмовне) Нав’язувати комусь щось у надмірній кількості або з великим напором (наприклад, інформацію, поради, алкоголь).
1. (про тварин) Піддавати себе поюванню, пити воду в достатній кількості, особливо після їжі або втоми.
2. (переносно, розм.) Вживати надмірну кількість рідини (часто алкогольних напоїв).
1. Жорстоке покарання, знищення або фізична розправа над кимось, часто без суду та слідства, з особливою жорстокістю.
2. (переносне значення) Рішучий, безкомпромісний відповідний захід, дії, спрямовані на повне подолання, знищення чогось (наприклад, негативного явища).
3. (застаріле) Суд, судовий розгляд, а також вирок чи покарання, призначене судом.
1. (про воду) такий, що пройшов процес обпресування — видалення солей та мінералів для отримання прісної води.
2. (перен., про людину або її стан) позбавлений життєвих сил, енергії, інтересів; виснажений, спустошений.
1. Розмова, спрямована на виправлення чи покарання когось; догана, нагадування про поведінку.
2. (перен., розм.) Сутичка, бійка, фізичне зіткнення.
Який стосується обпресовування — процесу обробки пресуванням для надання певної форми, підвищення щільності або зміни властивостей матеріалу.
Призначений для здійснення обпресовування (наприклад, про обпресовувальний верстат, прес).
1. Розгорнути, розпрямити щось зім’яте, складене або зігнуте.
2. Розсунути, розігнати в різні боки, надати чомусь більшого простору.
3. Розв’язати, вирішити якусь справу, конфлікт; врегулювати.
4. Розігнати, придушити когось або щось силою (наприклад, повстання, заколот).
5. Розмістити, розташувати когось або щось вільніше, просторіше.
Обпресовування — процес створення обпресованого матеріалу (наприклад, деревностружкової плити, пелет) шляхом впливу високого тиску та температури, що призводить до його ущільнення та формування.
1. Звільнити від складок, зморшок, розгладити, розрівняти (про тканину, одяг тощо).
2. Розігнути, розпрямити щось зігнуте або складене.
3. Здійснити розправу, жорстоко покарати, вбити когось; покінчити з кимось.
4. Покінчити з чимось, завершити щось, часто швидко або рішуче (наприклад, розправитися з обідом, з роботою).
5. Розв’язатися з кимось, подолати когось у боротьбі, сутичці.
1. (техн.) Піддавати пресуванню, стискувати під тиском для надання певної форми, зменшення об’єму або виділення рідини.
2. (перен., рідк.) Піддавати сильному психологічному тиску, пригнічувати, примушувати до чогось.