Словник Української Мови
1. (до чого) Поступово долучатися до чогось, приєднуватися до вже існуючої кількості, групи або процесу.
2. (розм.) З’являтися додатково, приплюсовуватися до чогось (про кількість, об’єм тощо).
3. (у безособовому вживанні) Про необхідність або можливість додавання чогось.
1. Стосунний до пізнання, пов’язаний з процесами сприйняття, мислення, пам’яті, уваги та засвоєння інформації; пізнавальний.
2. У психології та когнітивній науці — що стосується вищих психічних функцій, інтелектуальної діяльності людини, обробки знань.
1. Суспільний клас, представники якого займаються інтелектуальною працею, творчою діяльністю та управлінням знаннями, розглядається як нова впливова сила в постіндустріальному інформаційному суспільстві.
2. У марксистській та пострадянській соціологічній термінології — умовна назва сучасної версії пролетаріату, до якого зараховують працівників, що виробляють не матеріальні блага, а інтелектуальні продукти, ідеї та знання.
Додавати, приєднувати щось до вже наявного, збільшувати кількість чогось.
У кулінарії: вводити певний інгредієнт у страву під час її приготування.
Розмовне: говорити щось додатково, доповнювати сказане.
когнологія — наука, що вивчає процеси пізнання, мислення та засвоєння інформації людиною, включаючи увагу, пам’ять, формування понять, мову та прийняття рішень; синонім до когнітивістики.
когнологія — у філософії: галузь, що досліджує природу, основи та механізми людського пізнання.
1. Такий, що був доданий до чогось, приєднаний або включений до складу чогось іншого.
2. (У математиці, техніці) Такий, що виступає як додаток, доповнення до основної величини, частини або системи.
1. (у лінгвістиці) Пов’язаний з когнатами — словами або мовами, що мають спільне походження з іншими словами чи мовами, походять від одного й того ж кореня в прамові.
2. (у правознавстві) Стосуючийся когнатів — родичів за кровним спорідненням, а не через шлюб (на відміну від афінальних).
1. (док., перех.) Набути додаткової кількості чогось, отримати в додаток до наявного; збільшитися в обсязі, числі.
2. (док., неперех.) Стати більшим за кількістю, обсягом, силою; посилитися, зрости.
3. (док., неперех., розм.) З’явитися, прибути (про людей).
1. У лінгвістиці — слова, що мають спільне походження та схожу форму в різних мовах через те, що походять від одного й того ж слова в прамові (наприклад, українське “ніч”, англійське “night”, німецьке “Nacht”).
2. У праві — родичі з боку дружини або чоловіка (на відміну від кровних родичів — агнатів).
1. У лінгвістиці — слово, що має спільне походження з іншим словом в одній чи кількох мовах через їхній генетичний зв’язок, але не є запозиченням; споріднене слово (наприклад, українське “ніч”, англійське “night” і німецьке “Nacht” є когнатами, походячи від спільного індоєвропейського кореня).
2. У праві — родич, що походить від спільного предка, але не по прямій лінії; споріднена особа (наприклад, двоюрідний брат, дядько).