когнатичний

[koɦnɑtɪt͡ʃnɪj] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (у лінгвістиці) Пов’язаний з когнатами — словами або мовами, що мають спільне походження з іншими словами чи мовами, походять від одного й того ж кореня в прамові.

  2. (у правознавстві) Стосуючийся когнатів — родичів за кровним спорідненням, а не через шлюб (на відміну від афінальних).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. когнатичний, р. когнатичного, д. когнатичному, з. когнатичного, о. когнатичним, м. когнатичнім, к. когнатичний

Більше записів