Значення
-
У лінгвістиці — слово, що має спільне походження з іншим словом в одній чи кількох мовах через їхній генетичний зв’язок, але не є запозиченням; споріднене слово (наприклад, українське “ніч”, англійське “night” і німецьке “Nacht” є когнатами, походячи від спільного індоєвропейського кореня).
-
У праві — родич, що походить від спільного предка, але не по прямій лінії; споріднена особа (наприклад, двоюрідний брат, дядько).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. когнат, р. когната, д. когнатові, з. когната, о. когнатом, м. когнаті, к. когнате