1. Зв’язувати щось навколо чогось, обмотувати, оповивати чимось.
2. Перен. Зобов’язувати когось до чогось, накладати обов’язок, зв’язувати умовою або обіцянкою.
-
роз’єднаний
1. Такий, що перебуває у стані відокремлення від чогось, позбавлений зв’язку, єдності або цілісності; роз’єднаний, від’єднаний.
2. (У техніці, електротехніці) Такий, у якому порушено електричний ланцюг або механічне з’єднання; переведений у стан, коли елементи системи не контактують між собою.
-
обв’язуватися
1. Приймати на себе зобов’язання, брати на себе обов’язок щодо виконання чогось; зв’язувати себе обіцянкою, умовою або договором.
2. (у пасивному стані, “обв’язуватися”) Бути зобов’язаним, поневоленим умовами, обставинами або правилами.
3. (застаріле) Обмотуватися, обкручуватися чимось (наприклад, хусткою, пов’язкою).
-
обв’ялений
Який має ознаки в’ялості, повільний, млявий, апатичний (про людину або тварину).
Позбавлений свіжості, зів’ялий, зів’янувший (про рослини, частини рослин).
Переносно: позбавлений живості, енергії, інтересу; нудний, одноманітний (про мову, стиль, твір тощо).
-
роз’єднаність
1. Стан, коли щось роз’єднано, не має зв’язку, єдиної структури або цілісності; відсутність єдності, зв’язності.
2. Почуття внутрішньої відокремленості, відчуженості від оточення, інших людей або від самого себе; психологічна ізольованість.
-
роз’єднання
1. Дія за значенням дієслова “роз’єднати”; стан за значенням дієслова “роз’єднатися”: припинення зв’язку, єдності, контакту між кимось або чимось; роз’єднання.
2. Техн. Пристрій або елемент, що забезпечує можливість швидкого розділення (від’єднання) частин механізму, електричного кола, трубопроводу тощо.
-
обв’ялити
1. (діал.) Зробити в’ялим, повілляти, позбавити свіжості; також — стати в’ялим, зів’янути.
2. (перен., рідк.) Позбавити сили, енергії, життєвої активності; знесилити, змусити зневіритися.
-
обв’ялитися
1. (про рослини, квіти) втратити свіжість, почати в’янути; стати млявим, зів’ялим.
2. (переносно, про людину) втратити бадьорість, енергію; стати апатичним, млявим, зневіреним.
-
роз’єднано
У спосіб, що характеризується відсутністю зв’язку, єдності або послідовності; окремо, безлогично, незв’язано.
У технічному контексті — у стан, коли фізичний або електричний зв’язок між елементами, пристроями або системами припинено; у від’єднаному положенні.
-
обв’ялювання
Обв’ялювання — процес обробки шкіри (шкірсировини) за допомогою вапна для видалення волосся, лупи та інших залишків, а також для її розпущення та підготовки до дублення; вапнування.