Словник Української Мови
1. Командний спортивний гра з овальним м’ячем, мета якої — занести м’яч за лінію забороненої зони (залізти) суперника або забити його у ворота (над перекладиною), при цьому м’яч можна передавати руками тільки назад або вбік, а вперед — лише бити ногою або нести.
2. М’яч овальної форми, спеціально призначений для гри в цей вид спорту.
1. Спортсмен, який займається регбі; гравець у регбі.
2. Учень або вихованець Регбійської школи (Rugby School) в Англії.
1. Стосується до регбі або регбістів; властивий цьому виду спорту чи його гравцям.
2. Характерний для регбі, пов’язаний з ним за своїми якостями, принципами або духом.
1. Музичний стиль ямайського походження, що виник наприкінці 1960-х років, характеризується чіткою ритмічною основою з акцентом на слабкі долі такту (оф-біт), помірним темпом, специфічною басовою лінією та часто соціальною або релігійною тематикою текстів, пов’язаний з рухом Растафарі.
2. Музика, створена в цьому стилі, або окрема музична композиція, що належить до нього.
Реггетон — музичний стиль та танцювальний напрям, що виник у 1990-х роках у Пуерто-Рико на основі регі, денсхолу, хіп-хопу та латиноамериканських ритмів, характеризується ритмічним речитативом (репом) іспанською мовою та чітким ударним ритмом, відомим як «дембоу».
Реггетон — популярний соціальний парний танець, що виконується під однойменну музику, відрізняється еротичною пластикою та тісним контактом партнерів.