1. Музичний стиль ямайського походження, що виник наприкінці 1960-х років, характерними рисами якого є акцентовані синкоповані ритми другого і четвертого такту (оф-біт), помітна бас-лінія та соціально-релігійна тематика текстів, часто пов’язана з рустоманійською ідеологією.

2. Загальна назва популярної музики Ямайки, що включає, крім власне реггі, такі напрями, як ска, рокстеді, денсхол та даб.

3. Характерна манера виконання вокалу в цьому стилі, що імітує звучання ударних інструментів або відрізняється специфічною речитативною ритмічною подачею.

1. (геол.) Великий скельний уступ, льодовиковий цирк або тераса на схилах гір, особливо в Альпах, що утворюється в результаті вивітрювання та денудації.

2. (геогр., власна назва) Назва низки гірських вершин, перевалів та інших об’єктів у Альпах (наприклад, Регель-Шпітце).

Регенерант — хімічна речовина, що використовується для відновлення (регенерації) втрачених властивостей інших матеріалів, наприклад, каталізаторів, іонітів або мастильних олій, після їх використання.

Регенерант — препарат (біологічний, хімічний або комбінований), що стимулює процеси відновлення та загоєння тканин живого організму.

1. Продукт регенерації, вторинна сировина, отримана в результаті переробки відходів або виробів, що втратили споживні властивості, для повторного використання (наприклад, регенерат гуми, пластмаси).

2. У металургії — метал, одержаний у результаті переплавлення металобрухту.

3. У біології та медицині — тканина або організм, що відновлюється після пошкодження, або процес такого відновлення.