• редокс-потенціал

    1. Фізико-хімічна величина, що характеризує здатність хімічної речовини або середовища приєднувати або віддавати електрони в окисно-відновних реакціях; зазвичай вимірюється в мілівольтах (мВ) щодо стандартного водневого електрода.

    2. Показник інтенсивності окисно-відновних процесів у біологічних системах (наприклад, у ґрунті, воді, клітинних структурах), що вказує на ступінь їх окисненості або відновленості.

  • редукціонізм

    1. Методологічний принцип у науці, що полягає в зведенні складних явищ, процесів або систем до їхніх простіших складових елементів і поясненні цілого через властивості цих елементів.

    2. Філософська позиція або напрям, що вважає можливим і достатнім повне пояснення явищ вищого рівня організації (наприклад, біологічних, психічних, соціальних) мовами та законами рівня нижчого (наприклад, фізико-хімічного).

    3. У біології та медицині — підхід, що розглядає організм лише як суму його фізіологічних або молекулярних процесів, нехтуючи цілісністю.

  • редукція

    1. Зменшення, послаблення, скорочення чого-небудь (наприклад, редукція витрат, редукція тиску).

    2. У лінгвістиці — ослаблення чіткості вимови голосних звуків у ненаголошених складах, а також зникнення деяких звуків у слові.

    3. У техніці — пристрій для зниження тиску або температури рідини, газу та регулювання їх подачі; знижувальний редуктор.

    4. У хімії — процес, протилежний окисненню, при якому атом або йон приєднує електрони, що супроводжується зниженням ступеня окиснення елемента.

    5. У біології — зменшення розміру, спрощення структури або повне зникнення органу чи тканини в процесі еволюції.

    6. У математиці — перетворення, спрощення виразу або рівняння; приведення подібних членів.

    7. У мистецтві — зменшення, спрощення форми; технічний прийом зменшення масштабу копії порівняно з оригіналом.

  • редуплікація

    1. У мовознавстві: повторення цілого слова або його частини для вираження граматичних категорій (наприклад, множини, інтенсивності ознаки, тривалості дії) або створення нових слів, наприклад: «ледь-ледь», «ледве-ледве», «мало-мало», «хоч-хоч».

    2. У біології: подвоєння, утворення копії ділянки хромосоми або молекули ДНК.

  • редуплікований

    1. (У мовознавстві) Утворений за допомогою редуплікації, тобто часткового або повного повторення кореня, основи чи цілого слова.

    2. (У біології) Про структуру ДНК: що містить додаткові копії певної ділянки генетичного матеріалу внаслідок процесу редуплікації.