Древослів

Словник Української Мови

  • цуценятко

  • редколегія

    1. Колективний орган, що здійснює редагування, планування та контроль випуску періодичного видання (газети, журналу), наукового збірника, серії книг тощо; група редакторів.

    2. Назва такого колективного органу як установи або структурного підрозділу видавництва, наукової установи, закладу вищої освіти.

  • цуценячий

  • редова

    1. (геол.) Пласт гірської породи, що залягає між двома іншими пластами й відрізняється від них за складом або властивостями; прошарок.

    2. (с.г.) Смуга обробленої землі між двома борознами або необробленими проміжками; рідко вживана назва для рядка посіву або посадки рослин.

  • цуцик

  • редоксаза

    Редоксаза — фермент класу оксидоредуктаз, який каталізує окисно-відновні реакції в клітинах, зокрема відновлення дисульфідних зв’язків у білках під час їхнього фолдингу або за умов окисного стресу.

  • цу-цу

  • редоксметричний

    1. (в аналітичній хімії) Пов’язаний з редоксметрією, що стосується вимірювання окисно-відновних потенціалів або кількісного визначення речовин за допомогою окисно-відновних реакцій.

    2. (про метод аналізу) Заснований на використанні окисно-відновних реакцій для титрування, наприклад, редоксметричне титрування (окислювально-відновне титрування).

  • цуцугамуші

  • редоксметрія

    1. Фізико-хімічний метод аналізу, заснований на вимірюванні потенціалу окисно-відновної (редокс) реакції для визначення концентрації речовини або характеристики процесу.

    2. Розділ аналітичної хімії, що вивчає теорію та методи окисно-відновного титрування (редокс-титрування).