Словник Української Мови
1. (У генетиці та молекулярній біології) Про гени або фрагменти ДНК: обмінюватися ділянками, утворюючи нові комбінації спадкової інформації; зазнавати рекомбінації.
2. (У хімії, фізиці) Про атоми, іони, молекули або їх фрагменти: з’єднуватися в нових комбінаціях після попереднього розпаду або дисоціації.
Який стосується рекомендації, призначений для рекомендації або містить рекомендації.
Який має характер поради, побажання, а не обов’язкової вимоги (наприклад, про документ, норму, список).
1. Порада, вказівка щодо певних дій, способу поведінки або вибору, що дається на основі знань, досвіду або оцінки.
2. Позитивний відгук, схвальна характеристика або підтримка когось або чогось, що дається для сприяння встановленню контакту, працевлаштуванню тощо.
3. (У професійній та науковій сфері) Висновок, пропозиція або стандарт, встановлений авторитетним органом або експертом, що містить оптимальні способи вирішення задачі, проведення робіт або дотримання певних норм.
1. Такий, що отримав схвальну оцінку, пораду або висновок від авторитетного джерела (особи, установи, колегії) щодо доцільності використання, застосування, вибору чи проходження.
2. Такий, що офіційно запропонований, запевнений або призначений для певної мети, використання чи аудиторії на підставі експертного рішення (наприклад, рекомендований література, рекомендована доза).
3. У словосполученнях на кшталт “рекомендований лист” — такий, що містить позитивний відгук або характеристику про когось.
1. Дія за значенням дієслова «рекомендувати»; надання позитивного відгуку про когось або щось із метою запропонувати, порадити або висловити схвалення.
2. Процес або результат офіційного висновку, виснову, що містить конкретні пропозиції щодо певних дій, заходів або рішень (наприклад, рекомендації комісії, службове рекомендування).