1. (медицина) Речовина, що викликає розслаблення м’язів або зниження психічного напруження; м’язовий релаксант.

2. (переносне значення) Те, що сприяє відпочинку, зняттю стресу, внутрішньому заспокоєнню.

1. (мед.) Лікарські засоби, що сприяють зняттю нервово-м’язового напруження, м’язового спазму або мають загальнозспокійливу дію.

2. (перен.) Явища, дії або засоби, що сприяють психологічному розслабленню, зняттю стресу та внутрішньої напруги.

1. Пристрій або механізм, призначений для зменшення механічної напруги, вібрації, теплового розширення в трубопроводах, будівельних конструкціях тощо шляхом гнучкого з’єднання; компенсатор.

2. У техніці — пристрій для автоматичного підтримання стабільного натягу (релаксації) рухомого елемента (стрічки, троса, паса) в машинах та механізмах.

3. У медицині та психології — засіб (пристрій, препарат, техніка), що сприяє зняттю нервово-м’язової напруги, досягненню стану розслабленості та спокою.

Властивість людини або суспільства, що полягає у віруванні в існування надприродних сил (Бога, богів) та у визнанні релігійних норм і цінностей як основи життєдіяльності.

Схильність до релігійного світосприйняття, глибока відданість релігійній вірі та її обрядам.

Ступінь поширеності релігії, рівень впливу релігійної ідеології та практики в житті окремої людини, соціальної групи чи суспільства в цілому.