Древослів

Словник Української Мови

релігійність

Буква

Властивість людини або суспільства, що полягає у віруванні в існування надприродних сил (Бога, богів) та у визнанні релігійних норм і цінностей як основи життєдіяльності.

Схильність до релігійного світосприйняття, глибока відданість релігійній вірі та її обрядам.

Ступінь поширеності релігії, рівень впливу релігійної ідеології та практики в житті окремої людини, соціальної групи чи суспільства в цілому.

Приклади вживання слова

релігійність

Приклад 1:
Конфуцій рекомендував «поважати чортів і духів, але триматися від них подалі» (Луньюй, XXIII, 6:22), отож, на кшталт інших китайських інтелектуалів, не вбачав у набожності народу панацею від падіння моральності, вважав надмірну релігійність ознакою безкультур’я та неуцтва. Наскільки реалістичною була конфуціанська модель суспільства?
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

More posts