поїти

1. Давати комусь пити, напувати, особливо систематично або протягом певного часу (наприклад, хворого, дитину, тварину).

2. Годувати рідкою їжею, напоєм (наприклад, поїти кашею).

3. Частувати напоями, спонукати до пиття (наприклад, алкогольних напоїв).

4. Змушувати когось пити, вливати рідину силою.

5. Перен. Наповнювати, сповнювати якимось почуттям, переживанням (зазвичай у пасивному стані: бути поєним ніжністю, горем).

Приклади вживання слова

поїти

Приклад 1:
Во­на жи­ла ве­ли­кою сім’єю – з доч­ка­ми, си­ро­та­ми-ону­ка­ми, за кот­ри­ми тре­ба бу­ло приг­ля­ну­ти, на­го­ду­ва­ти, на­поїти. Хрис­тя – мо­ло­да, ве­се­ла, ще­бе­ту­ха, працьови­та дівчи­на – дя­ди­на ще змал­ку не да­ва­ла но­гам та ру­кам її од­по­чив­ку, приз­ви­чаїла до ро­бо­ти.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
), — вона, котру млостi змагали на вид зачустраних рiдних алкашiв у проплiшинах залишкової генiальности (кому цiкаво, ось адреси: “Еней” у Києвi, “Червона калина” у Львовi, вхiд вiльний, годувати, а надто ж поїти тварин не то дозволяється, а й заохочується), — вiдразу проявила з ним — першим на вiку! — готовнiсть поступатися: вперше‑бо мала до дiла з мужчиною‑переможцем.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”