Значення
-
Давати комусь пити, напувати, особливо систематично або протягом певного часу (наприклад, хворого, дитину, тварину).
-
Годувати рідкою їжею, напоєм (наприклад, поїти кашею).
-
Частувати напоями, спонукати до пиття (наприклад, алкогольних напоїв).
-
Змушувати когось пити, вливати рідину силою.
-
Перен. Наповнювати, сповнювати якимось почуттям, переживанням (зазвичай у пасивному стані: бути поєним ніжністю, горем).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я пою, ти поїш, він поїть, ми поїмо, ви поїте, вони поять
Походження слова (Етимологія)
Слово «поїти» походить від праслов’янського *pojiti, що означає «давати пити». Воно пов’язане чергуванням голосних із праслов’янським *piti («пити»). Це дієслово має багато похідних: «пійло» (напій для тварин), «поїлка» (пристрій для напування), «поїльник» (той, хто поїть, або чайник для напування хворих), «запій» (період безперервного пияцтва), «запоїни» (частування для батьків нареченої після заручин), «напій» (рідина для пиття), «перепій» (повторне святкування). Споріднені слова є в багатьох слов’янських мовах: російське «поить», білоруське «паіць», давньоруське «поити», польське «poić», чеське «pojiti», словацьке «pojit’», болгарське «поя», македонське «пои», сербохорватське «појити», словенське «pojiti», старослов’янське «поити».