1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

2. (заст., діал.) Те саме, що ремінь — довга смуга шкіри, тканини тощо, що використовується для кріплення, стягування або як прив’язь.

1. Довга смуга шкіри, тканини, іншого матеріалу, призначена для стягування, закріплення чогось, носіння чого-небудь або як пристрій для передачі руху в механізмах.

2. Частина кінської збруї — довга шкіряна смуга, що йде від сідла через круп коня і стримує сідло від зсуву вперед.

3. Розм. Пристрій для покарання, биття у вигляді довгої шкіряної смуги; батіг.

Ремінь-риба — народна назва риби з родини ременеподібних (Regalecidae), що мешкає у тропічних і помірних водах світового океану, відома завдяки своєму довгому, стрічкоподібному тілу сріблясто-білого кольору та червонуватим плавцям; одна з найдовших кісткових риб на планеті (може сягати понад 10 метрів).

Ремінь-риба — поширена назва виду Regalecus glesne (ремень-цар, оарфіш), який в українській рибальській та місцевій прибережній лексиці може також іменуватися “морський змій” через свої розміри та міфологізовані уявлення моряків.

Реміняка — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Рівненської області.