ремінь

[rɛminʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Довга смуга шкіри, тканини, іншого матеріалу, призначена для стягування, закріплення чогось, носіння чого-небудь або як пристрій для передачі руху в механізмах.

  2. Частина кінської збруї — довга шкіряна смуга, що йде від сідла через круп коня і стримує сідло від зсуву вперед.

  3. Розм. Пристрій для покарання, биття у вигляді довгої шкіряної смуги; батіг.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ремінь, р. ременя, д. ременеві, з. ремінь, о. ременем, м. ременеві, к. ременю

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів