пояс

1. Довга смуга тканини, шкіри, металу тощо, яку носять навколо талії поверх одягу для його підтримки, затягування або як прикрасу.

2. Географічна, кліматична, часова або адміністративна зона, смуга, що відрізняється певними спільними ознаками (наприклад, лісовий пояс, годинний пояс, митний пояс).

3. У архітектурі та мистецтві — горизонтальна смуга, тяга, що членує стіну, обрамляє щось або є елементом орнаменту.

4. У техніці — гнучка замкнута смуга (пасовий привід, гусеничний пояс), що служить для передачі руху або забезпечення ходу машини.

5. У спорті, зокрема в єдиноборствах — знак відмінності за рівнем майстерності бійця, що має вигляд кольорової стрічки на кшталт пояса (чорний пояс).

6. У астрономії — яскрава або темна смуга на диску планети (наприклад, кільця Сатурна складаються з окремих поясів).

Приклади вживання

Приклад 1:
Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому — барви мулу, на голові корона із скойок.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Вона скинула з себе пояс та давай міряти город перше впоперек: на Лавріновій половині вийшло більше на один пояс. Переміряла вона вдруге, — ой лишечко!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |