Древослів

Словник Української Мови

  • ради

    1. (заст.) Ради, -ів (мн.) — збори, наради, обговорення; дії, спрямовані на досягнення згоди або вирішення справи через спільне міркування.

    2. (заст., часто в поєднанні “мати ради”) — думки, роздуми, міркування; внутрішнє обговорення з самим собою.

    3. (іст.) Ради, -ів (мн.) — органи державної влади або місцевого самоврядування в Україні та інших східнослов’янських землях (наприклад, Київська міська рада, Верховна Рада).

    4. (іст., у множині) Ради — назва козацьких військових чи урядових зборів, на яких обговорювалися та вирішувалися важливі справи (наприклад, Чорна рада).

  • цвітасто

  • радивон

    Радивон — українська народна форма чоловічого імені Радій (Радівон), що походить від грецького імені Радіон (буквально «родом із Радії», області в Італії), або від латинського слова «radix» (корінь).

    Радивон — рідкісне українське прізвище, утворене від однойменного імені.

  • цвітень

  • радивонівна

    Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого прізвища Радивонів, що вказує на належність до роду (донька, дружина або інша родичка чоловіка на прізвище Радивонів).

  • цвітер-іон

  • радивонович

    Радивонович — українське прізвище, що походить від імені Радивон (Радівон), яке є народною формою церковного імені Радій.

  • цвітистий

  • радий

    Який відчуває радість, задоволення, приємне збудження внаслідок чогось.

    Який виражає, виявляє таке почуття.

    Уживається як формула ввічливого звертання або відповіді на вітання, подяку.

  • цвітистість