родичка

1. Рідкісне захворювання, яке передається спадковим шляхом від предків до нащадків (застаріле, діалектне).

2. Застаріла назва родимки (пігментованої плями на шкірі).

Приклади вживання

Приклад 1:
Якось у 70-ті вибралася далеко — аж до Узбекистану: в Андижані жила моя кузина Наталка Богатирьова, дочка сестри Коцюбинського Ольги (2003 року ця моя остання родичка по Коцюбинському в другому коліні померла). Виїхавши під час війни в евакуацію, вона так і лишилася жити в Середній Азії.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Єсть іще в мене трохи старша од них — Кассандра — то вона балакає й по-французьки, бо вчилася в трапезундському грецькому дівочому інституті… А ще живе в мене тут далека родичка, тож само приїхала недавно з Трапезунда… молодесенька, а вже вдова… Zωη!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |