1. Математичний термін: знак (√), що позначає добування кореня, а також вираз, що містить такий знак; корінь математичний.

2. Хімічний термін: стійка група атомів, що переходить без змін з однієї хімічної сполуки до іншої під час реакцій; вільний радикал — нестійка, активна частка з неспареним електроном.

3. Політичний термін: прихильник крайніх, рішучих (радикальних) заходів у політиці та суспільних перетвореннях; представник радикального напряму чи партії.

4. Застаріле значення: основа, першоджерело, корінь чогось.

1. Хімічна частинка (молекула, атом або іон), що містить неспарений електрон і має негативний електричний заряд, утворюється, як правило, при приєднанні одного електрона до нейтральної молекули.

2. Вільний радикал, що є одночасно аніоном, тобто має властивості як радикала (наявність неспареного електрона), так і аніона (негативний заряд).

Процес посилення радикальних, крайніх поглядів, настроїв або дій; перехід до більш рішучих, непримиренних, часто екстремістських позицій у політиці, суспільстві, релігії тощо.

У соціології та політології — процес, в результаті якого індивід або група починає підтримувати радикальні ідеології та форми діяльності, що можуть призводити до насильства або тероризму.

1. Політична, соціальна або релігійна течія, що виступає за рішучі, ґрунтовні (радикальні) зміни в існуючому ладі та методах боротьби, часто з використанням крайніх заходів.

2. Прихильність до радикальних поглядів, ідей або методів дії в будь-якій сфері суспільного життя, науці, мистецтві тощо; рішучість і послідовність у відстоюванні своїх принципів.