Словник Української Мови
1. (розм.) Те саме, що й “радо”, але з відтінком теплоти, затишку або жартівливої іронії; дуже радо, із задоволенням.
2. (у власних назвах) Частина традиційних назв населених пунктів, що вказує на їхнє розташування або характер (наприклад, село Раденьке).
1. (розм.) Надзвичайно задоволений, щасливий, радісний; вищий ступінь до слова “радий”.
2. (перен., розм.) Про щось дуже приємне, що викликає радість, задоволення.
1. Історичний титул правителя або князя в Індії та деяких інших країнах Південно-Східної Азії.
2. Особа, що носить цей титул; володар, цар.
1. Сьомий місяць мусульманського місячного календаря (Хіджри), що вважається одним із чотирьох священних місяців, під час якого військові дії традиційно заборонялися.
2. Чоловіче ім’я арабського походження, що поширене серед мусульманських народів.