Радіоголографія — метод отримання голограм за допомогою радіохвиль, що дозволяє відтворювати об’ємні зображення віддалених об’єктів (наприклад, у космічному просторі) шляхом інтерференційного запису та відновлення їх радіохвильового поля.

Радіоголографія — галузь науково-технічних знань, що вивчає та застосовує принципи голографії в радіодіапазоні для дослідження, вимірювання та візуалізації об’єктів.

Радіогоніометр — прилад для визначення напряму на джерело радіовипромінювання шляхом вимірювання кута прийому радіохвиль.

Радіогоніометр — радіопеленгатор, що дозволяє з високою точністю визначати азимут (кутову координату) джерела радіосигналу, зазвичай за допомогою антени з спрямованою діаграмою випромінювання або системи антен.

Радіогоніометрія — це метод визначення напрямку на джерело радіовипромінювання за допомогою спеціальних пристроїв (радіогоніометрів), що застосовується в радіонавігації, радіорозвідці та астрономії.

Радіогоніостанція — радіотехнічна станція, призначена для визначення напрямку (пеленгу) на джерело радіовипромінювання, що зазвичай використовується в навігації, метеорології або військовій справі.

1. Умовна лінія на поверхні Землі, що обмежує зону прямої видимості для радіохвиль певної частоти, які поширюються від передавальної антени; відстань до цієї лінії, що залежить від висоти антени та кривизни земної поверхні.

2. Максимальна відстань на поверхні Землі, на якій можливий прийом сигналів конкретної радіостанції у зоні прямої видимості, без урахування відбиттів від іоносфери або дифракції.