1. Умовна лінія на поверхні Землі, що обмежує зону прямої видимості для радіохвиль певної частоти, які поширюються від передавальної антени; відстань до цієї лінії, що залежить від висоти антени та кривизни земної поверхні.
2. Максимальна відстань на поверхні Землі, на якій можливий прийом сигналів конкретної радіостанції у зоні прямої видимості, без урахування відбиттів від іоносфери або дифракції.