1. Відскакувати, відбиватися під гострим кутом після удару об щось тверде (про кулю, снаряд тощо).
2. Перен. Мати несподівані, часто негативні наслідки для когось або чогось іншого, відбиватися (про дії, висловлювання, явища).
Словник Української Мови
1. Відскакувати, відбиватися під гострим кутом після удару об щось тверде (про кулю, снаряд тощо).
2. Перен. Мати несподівані, часто негативні наслідки для когось або чогось іншого, відбиватися (про дії, висловлювання, явища).
1. Почуття різкого відразу, огиди, фізичного чи морального неприйняття до когось або чогось, що сприймається як щось бридке, мерзенне.
2. Предмет, явище або дія, що викликає таке почуття; щось огидне, бридке, мерзенне.
Відбиватися під гострим кутом від якоїсь поверхні (про кулю, снаряд тощо).
Переносино: поширюватися, відбиватися, мати непрямі наслідки (про явища, події, інформацію).
Втрачати привабливість, ставати неприємним, викликати відразу або презирство.
Ставати нудним, набридати через надмірне повторення або тривалість.
1. Який стосується рикошету, властивий рикошетові; що відбувається за рикошетом.
2. Який має властивість рикошетувати, відбиватися під кутом від поверхні (про кулю, снаряд тощо).
3. Перен. Такий, що має непряму, опосередковану дію; що спричиняє побічні, часто непередбачувані наслідки.
огидітися — дієслово, яке означає стати огидним, викликати відразу, відчуття неприязні або брезгливості.
1. Церковний служка, який допомагає священикові під час богослужіння, дбає про церковне начиння, одяг (ризи) та інші речі; паламар.
2. Заст. Той, хто шиє, виготовляє або торгує церковними ризами, облаченням для священиків.
Властивість або якість того, що викликає відразу, огиду, фізичну чи моральну неприязнь; бридкість, гидкість.
Відчуття огиди, сильного неприйняття, відразливості, яке виникає у людини під впливом чогось.
Щось (вчинок, явище, об’єкт), що сприймається як огидне, бридке, мерзенне.