ризник

[rɪznɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Церковний служка, який допомагає священикові під час богослужіння, дбає про церковне начиння, одяг (ризи) та інші речі; паламар.

  2. Заст. Той, хто шиє, виготовляє або торгує церковними ризами, облаченням для священиків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ризник, р. ризника, д. ризникові, з. ризника, о. ризником, м. ризникові, к. ризнику

Більше записів