1. Космічний апарат, призначений для виведення на орбіту, стикування, обслуговування або ремонту штучних супутників Землі.

2. Космічний корабель, що функціонує як супутник Землі, перебуваючи на навколоземній орбіті (застаріле значення, вживане на ранніх етапах космічних польотів).

1. Велике морське або річкове судно, призначене для перевезення вантажів, пасажирів або виконання спеціальних завдань (військових, наукових тощо).

2. У переносному значенні — велика повітряна чи космічна конструкція (літак, дирижабль, космічний апарат).

3. У астрономії — старовинна назва сузір’я Вітрил (частина історичного сузір’я Корабель Арго).

1. Фахівець з будівництва або ремонту кораблів, суднобудівник.

2. Робітник суднобудівного або судноремонтного заводу.

3. (переносно) Моряк, мореплавець, людина, пов’язана з морем і флотом.

1. Зовнішній захисний шар стовбура, гілок і коренів дерева або куща, що складається з відмерлих клітин.

2. Тверда зовнішня оболонка деяких плодів, цибулин, коренеплодів тощо (наприклад, апельсинова кора, кора кавуна).

3. В анатомії — зовнішній шар деяких органів (наприклад, кора головного мозку, кора надниркової залози).

4. Застаріла назва земної кори — твердої зовнішньої оболонки планети.

Кор-а-кор (від фр. corps-à-corps — «тіло до тіла») — у фехтуванні: близький контакт між суперниками, коли їх клинки або тіла стикаються, що призводить до тимчасового припинення бою для роз’єднання.

Кор-а-кор — у боротьбі (боксі, дзюдо тощо): тісний контакт, боротьба вплотну, коли суперники зімкнуті один з одним.

Кор-а-кор (переносно) — безпосереднє, тісне зіткнення, сутичка, конфлікт між кимось або чимось.

1. (від англ. core — ядро, серцевина) У комп’ютерних технологіях — центральний, обчислювальний блок процесора; ядро процесора, здатне виконувати незалежний потік команд. У багатоядерних процесорах кожен “кор” функціонує як окремий процесор.

2. (від англ. core — ядро, серцевина) У геології — колонка гірської породи, отримана в результаті колонкового буріння свердловини для вивчення будови та властивостей геологічного розрізу.

3. (від англ. core — ядро, серцевина) У ливарному виробництві — частина ливарної форми, що призначена для утворення внутрішніх порожнин або отворів у виливці.

4. (від англ. core — ядро, серцевина) У фізиці ядерних реакторів — активна зона, центральна частина реактора, де міститься паливо, відбувається ланцюгова реакція поділу ядер та виділення енергії.

1. Жінка, яка професійно займається переписуванням текстів, документів або творів мистецтва (наприклад, картин) вручну для створення їх точної відповідності оригіналу.

2. (Іст.) У давні часи — жінка-переписувач, яка вручну копіювала книги, літописи або інші рукописи до винаходу книгодрукування.

1. Особа, яка професійно займається переписуванням текстів, документів або творів мистецтва (наприклад, картин) для створення точної копії.

2. (Іст.) Посадовець у канцеляріях, установ або судах (наприклад, у Російській імперії), основним обов’язком якого було переписування паперів та документів; переписувач.

3. (Перен., заст.) Людина, яка сліпо наслідує когось, не виявляє творчої самостійності; наслідувач, епігон.