Значення
- (Техніка) –
Велике морське або річкове судно, призначене для перевезення вантажів, пасажирів або виконання спеціальних завдань (військових, наукових тощо).
- (Техніка) –
У переносному значенні — велика повітряна чи космічна конструкція (літак, дирижабль, космічний апарат).
- (Астрономія) –
У астрономії — старовинна назва сузір’я Вітрил (частина історичного сузір’я Корабель Арго).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корабель, р. корабля, д. кораблеві, з. корабель, о. кораблем, м. кораблеві, к. кораблю
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘корабель’ має слов’янське походження. Воно пов’язане з індоєвропейським коренем *(s)ker- зі значенням ‘різати, рубати, відділяти’. До цього кореня також належать українські слова ‘кора’ та ‘корито’. Існує спорідненість із болгарським ‘коруба’ (дуплисте дерево, дупло), яке походить від праслов’янського *(s)karuba (кора). Також до цього ряду належить українське ‘каруба’ (скриня для перевезення), ‘закорублий’ (шкарублий, твердий) та ‘кора’. Малоймовірним вважається зближення з праслов’янським *korbbji (луб’яна або плетена посудина), від якого походять польське ‘krobia’, українське ‘короб’ та інші. Запозичення з грецької мови не підтверджується. Зі слов’янських мов це слово було запозичене в литовську (karoblius), румунську (corabie) та інші мови. Також існує архітектурний термін ‘корабель’ (неф), який є калькою з грецької.