Значення
- (Техніка) –
Довгаста ємність, зроблена з дерева, каменю, металу тощо, призначена для годування тварин, для миття, засолювання м’яса, замішування тіста або інших господарських потреб.
- (Геологія) –
Велика, видовжена заглибина в землі, скелі; логовина, ярок.
- (Лінгвістика) –
Переносно: про щось видовжене, подовгувате за формою або розташуванням.
- (Геологія) –
Річкове дно, русло річки.
- (Техніка) –
У техніці: жолоб, відкритий канал для рідини або сипучих матеріалів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корито, р. корита, д. кориту, з. корито, о. коритом, м. кориті, к. корито
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘корито’ походить від праслов’янського *koryto, яке, ймовірно, утворене за допомогою суфікса -yt- від дієслівної основи зі значенням ‘рити, копати’. Таким чином, первісне значення — ‘вирите, видовбане заглиблення’. Це слово має численні відповідники в інших індоєвропейських мовах, зокрема в балтійських, германських та інших слов’янських мовах. Деякі дослідники припускали зв’язок з грецькими та індоіранськими словами на позначення посуду, але ці етимології є менш переконливими. Слово ‘корито’ також споріднене з українськими словами ‘кора’, ‘крейда’ (у деяких значеннях) та ‘черствий’ (через давніший корінь).