Древослів

Словник Української Мови

коритнячка

[korɪtnjɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Невелика дерев’яна посудина видовбаної або дощатої форми, зазвичай з однією ручкою, призначена для носіння води, годування птиці тощо; маленьке корито.

  2. (Геологія) –

    (перен., рідк.) Утоплена, заглиблена ділянка місцевості, западина, що нагадує за формою посудину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коритнячка, р. коритнячок, д. коритнячкам, з. коритнячка, о. коритнячками, м. коритнячках, к. коритнячка

Більше записів