коритнячка

1. (діал.) Невелика дерев’яна посудина видовбаної або дощатої форми, зазвичай з однією ручкою, призначена для носіння води, годування птиці тощо; маленьке корито.

2. (перен., рідк.) Утоплена, заглиблена ділянка місцевості, западина, що нагадує за формою посудину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |