Древослів

Словник Української Мови

корабель-супутник

[korɑbɛlʲ-suputnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Космічний апарат, призначений для виведення на орбіту, стикування, обслуговування або ремонту штучних супутників Землі.

  2. (Техніка) –

    Космічний корабель, що функціонує як супутник Землі, перебуваючи на навколоземній орбіті (застаріле значення, вживане на ранніх етапах космічних польотів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корабель-супутник, р. корабля-супутника, д. кораблеві-супутникові, з. корабель-супутник, о. кораблем-супутником, м. кораблеві-супутникові, к. кораблю-супутнику

Більше записів