кора

1. Зовнішній захисний шар стовбура, гілок і коренів дерева або куща, що складається з відмерлих клітин.

2. Тверда зовнішня оболонка деяких плодів, цибулин, коренеплодів тощо (наприклад, апельсинова кора, кора кавуна).

3. В анатомії — зовнішній шар деяких органів (наприклад, кора головного мозку, кора надниркової залози).

4. Застаріла назва земної кори — твердої зовнішньої оболонки планети.

Приклади вживання слова:

кора

Приклад 1:
Це не могло влаштовувати ні осетинів, ні тим більше кора­ белів, унаслідок чого будь-який натяк цитрусових на початок рішучих реформ сприймався відверто вороже в нижніх коридорах дванадцятипалої кишки і зустрічався з шаленим опором серед ортодоксальних прибічників «тихої сапи». Така ситуація мусила позначитися на якості телефонних розмов!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Сорочка на тобi зашкарубла, як кора на деревi, штани умазанi в волячу мазку, бо кров волам пускаю, рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обiдати, кожне од мене нiс верне — смердить.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Середня товщина її 35 -40 км, під Гімалаями – до 70 км, а океанічна кора – лише 5-10 км. 13 Під океанами зверху на літосфері лежить шар осадових порід у кілька сотень метрів, нижче – базальтовий шар – оснóвні за хімічним складом тверді породи, тобт о з високим вмістом оксидів металів, порівняно з SiO 2.
— Тютюнник Григорій, “Вир”