Словник Української Мови
Буква
1. Велике морське або річкове судно, призначене для перевезення вантажів, пасажирів або виконання спеціальних завдань (військових, наукових тощо).
2. У переносному значенні — велика повітряна чи космічна конструкція (літак, дирижабль, космічний апарат).
3. У астрономії — старовинна назва сузір’я Вітрил (частина історичного сузір’я Корабель Арго).
Приклад 1:
Русяві й стрункочолі йдуть племена, і їхні друзі — кінь та корабель. Горять на небі ясних зір знамена, мов перехрест окрилених шабель.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
А деколи, вже в самому кінці, мені снився корабель. Я продала Цвєтку за морозиво «Nestle» і кілограм черешень, якими я потім отруїлась.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Тим часом паперовим океаном пливе паперовий корабель — «S. S. Flintchire».
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”