Словник Української Мови
1. (у фізіології, медицині) Процес всмоктування, поглинання рідин або розчинених речовин тканинами та клітинами організму, наприклад, всмоктування рідини з порожнин тіла або розчинених речовин з травного тракту.
2. (у фізиці, хімії, техніці) Поглинання, всмоктування газу або пари рідиною або твердим тілом (абсорбентом), що супроводжується проникненням речовини в об’єм поглинаючого матеріалу.
Який обробляє щось, займається обробкою (у різних значеннях).
У техніці та виробництві: який здійснює механічну, технологічну чи хімічну дію на матеріал, заготовку або деталь для надання їй потрібних властивостей, форми чи розмірів (наприклад, обробляючий верстат, обробляючий центр).
У сільському господарстві: який обробляє землю, ґрунт (наприклад, обробляюча техніка).
У інформатиці та обчислювальній техніці: який виконує операції з даними, інформацією (наприклад, обробляючий процесор, обробляюча програма).
1. Історичний період (приблизно 1815–1870 роки) боротьби за національне визволення, об’єднання та політичні реформи в Італії, що завершився створенням єдиної Італійської держави на чолі з королем Віктором Емануїлом II.
2. Період значних соціальних, культурних та ідеологічних змін в Італії XIX століття, що супроводжував політичне об’єднання країни та формування сучасної італійської нації.
1. Прикметник до слова “обріб” (діалектне “оброб”): пов’язаний з обрібкою, обробленням краю чогось, наприклад тканини.
2. Технічний термін, що стосується обробки, оброблення матеріалів або поверхонь (наприклад, обробний верстат, обробні операції).
1. Особа, яка займається обробкою чого-небудь (наприклад, обробник деревини, обробник деталей).
2. Спеціалізована програма або пристрій, призначений для перетворення, аналізу або систематизації даних, інформації або матеріалів (наприклад, текстовий обробник, графічний обробник, сигнальний обробник).
3. У техніці — пристрій або вузол машини, що виконує операцію обробки (механічної, термічної тощо) заготовки або матеріалу.
1. (істор.) Робітник, який займався виготовленням або ремонтом ресор для колісних транспортних засобів (наприклад, екіпажів, возів, вагонів).
2. (переносно, розм.) Людина, яка відчуває сильну втому, фізичне виснаження, часто через важку працю або недосипання (за аналогією з розгойданою, м’якою ресорою).
1. Жінка, яка професійно займається обробкою чого-небудь (наприклад, землі, дерева, металу, сільськогосподарської продукції).
2. Робітниця, що виконує операції з обробки деталей, матеріалів на виробництві.
3. (У спеціальному контексті) Пристрій, машина або технологічна установка для механічної, хімічної чи іншої обробки чого-небудь (наприклад, обробниця ґрунту).
Який стосується конструкції, що поєднує ресори (пружини) та балансир (важіль для рівномірного розподілу навантаження на осі транспортного засобу).
1. (історичний термін) Публічний обряд оголошення позбавленим влади та вигнання з посади римського консула, магістрата або іншої високої особи шляхом урочистого голосування народу (центурій) після закінчення терміну їхніх повноважень.
2. (юридичний термін) Позбавлення посади, скинення з поста глави держави або іншого вищого посадовця в результаті процедури висловлення народного осудження або вотуму недовіри (за аналогією з давньоримською процедурою).