1. (спец.) Покритися штукатуркою, отримати штукатурне покриття; стати обштукатуреним.
2. (перен., розм.) Стати пишним, нарядним, прикраситися; також — набути вигляду, що нагадує штукатурку (про макіяж тощо).
Словник Української Мови
1. (спец.) Покритися штукатуркою, отримати штукатурне покриття; стати обштукатуреним.
2. (перен., розм.) Стати пишним, нарядним, прикраситися; також — набути вигляду, що нагадує штукатурку (про макіяж тощо).
1. Визначити кількість чогось за допомогою математичних обчислень, підрахувати.
2. Спланувати, передбачити щось на основі певних даних або припущень; взяти до уваги, врахувати.
3. Мати намір, планувати зробити щось, сподіватися на когось або щось.
4. (у пасивному стані) Бути впевненим у комусь, покладатися на когось, очікувати від когось виконання чогось.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “обрив” — невеликий обрив, урвище або крутий схил.
2. (переносно) Уривок, невелика частина тексту, розмови, мелодії тощо.
1. Повністю сплатити борг, віддати гроші, які були позичені або витрачені кимось; виконати фінансові зобов’язання.
2. Отримати розрахунок (грошову винагороду) за виконану роботу, після чого припинити трудові відносини.
3. Поквитатися з кимось, відплатити за щось (часто про помсту або відплату за образу, шкоду).
4. Військ. Вибути з лав армії, звільнитися у зв’язку з закінченням терміну служби або з інших причин.
5. Розміняти гроші на дрібніші купюри або монети.
1. Такий, що складається з обривів, уривків; переривчастий, неповний, фрагментарний (про мову, розповідь, думки тощо).
2. Такий, що має круті, важкопрохідні схили; обривистий (про місцевість, берег тощо).
1. Властивість за значенням прикметника “обривчастий”; наявність обривів, перерв, розривів у чомусь, що має бути безперервним або послідовним.
2. У мовленні або тексті — фрагментарність, непослідовність, порушення логічного зв’язку між частинами висловлювання.
3. У геології, геоморфології — характерна ознака рельєфу, що має круті, важкопрохідні схили, урвища, яри.
1. Призначений для здійснення розрахунків, пов’язаний з фінансовими або комерційними операціями, що відображають стан коштів.
2. Такий, що використовується як основа для обчислень, вимірювань або теоретичних припущень.
3. (У складних термінах) Стосовний до рахунку в банку або іншій фінансовій установі, призначеного для проведення платежів (наприклад, розрахунковий рахунок).
Який стосується одночасного проведення розрахунків і аналізу даних, зазвичай у фінансовій, економічній або технічній сферах.
Який призначений для здійснення розрахунків та аналітичних операцій (про механізм, пристрій, програмне забезпечення тощо).
Обриганий (від дієслова “обригати”) — такий, що має обриги, тобто малюнок у вигляді смуг, плям або інших відмітин на шерсті тварин, особливо коней.
1. Пов’язаний з грошовими розрахунками, що здійснюються між організаціями чи установами через банки шляхом перерахування коштів з одного рахунку на інший без використання готівки.
2. Стосовний до безготівкових грошових операцій, що використовуються для врегулювання фінансових зобов’язань між юридичними особами.