Словник Української Мови
Буква
1. Визначити кількість чогось за допомогою математичних обчислень, підрахувати.
2. Спланувати, передбачити щось на основі певних даних або припущень; взяти до уваги, врахувати.
3. Мати намір, планувати зробити щось, сподіватися на когось або щось.
4. (у пасивному стані) Бути впевненим у комусь, покладатися на когось, очікувати від когось виконання чогось.
Приклад 1:
Щохвилини я можу прогнати, розрахувати, обміняти кожного з них. Навіть на робота.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Але важко уявити, якою повинна булла бути майстерність архітекторів, щоб точно розрахувати та висікти з шматку суцільного каменя такі циклопічні монолітні надгробки. Через рясноту гробниць у XIX ст.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Момент інерції тіла відносно довільної осі можна розрахувати, викори с- тавши теорему Штейнера: момент іне р- ції aJ тіла відносно довільної осі a дорів- нює сумі моменту ін е- рції cJ тіла відносно паралельної до неї осі ca , що проходить ч е- рез центр мас С тіла, і добутку маси тіла m на квадрат відстані d між цими осями (рис. 21): 2mdJJ ca += .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”