1. Робити більш точним, детальним або визначеним; удосконалювати, доповнювати, конкретизувати.
2. Вияснювати щось більш точно, з’ясовувати деталі для усунення непевності або неточності.
-
хризантема
1. Багаторічна декоративна рослина родини айстрових з великими квітками різноманітних кольорів, що цвіте восени; популярна садова та оранжерейна культура, символ довголіття та щастя в деяких країнах Сходу.
2. Квітка цієї рослини, яка часто має численні вузькі пелюстки, зібрані в щільне суцвіття-кошик.
-
шулік
1. Хижий птах родини яструбових, зокрема яструб малий (Accipiter nisus) або інші дрібні види яструбів; у народній мові та поезії часто вживається як синонім до слова «яструб».
2. Переносно — про хитрого, спритного, здатного на нечесні вчинки людину.
3. Власна назва, зокрема прізвище, географічна назва або назва організації (наприклад, футбольний клуб «Шулік» з м. Біла Церква).
-
уточнюватися
1. Ставати більш точним, конкретним, детальним; визначатися чіткіше.
2. Отримувати остаточну, вивірену форму або зміст у процесі обговорення, перевірки, редагування (про плани, документи, дані тощо).
3. З’ясовуватися, прояснюватися, ставати відомим у всіх деталях (про факти, обставини).
-
шуліка
1. Хижий птах родини яструбових, зокрема чорний шуліка (Milvus migrans) або червоний шуліка (Milvus milvus), що має довгі крила, вирізаний хвіст і здатний довго ширяти в повітрі.
2. Переносно — про людину з хижим, жорстоким характером, яка прагне наживи за рахунок інших; грабіжник, лихвар.
3. Розмовна назва для дитячої іграшки-гойдалки у формі птаха, що кріпиться на жердинці або пруті.
-
хоч
1. Сполучник, що вживається для вираження поступкового значення, вказує на обставину, яка не заважає здійсненню дії, аналогічно до “хоча”, “незважаючи на те що”.
2. Частка, що вживається для підсилення виразу, заклику, побажання або для надання значення припущення, можливості; аналогічно до “хоч би”, “навіть”.
3. Частка (у поєднанні з займенниками “хто”, “що”, “який”, “де”, “куди” тощо), що надає їм значення невизначеності або узагальнення; аналогічно до “нехай”, “будь”.
-
хоча
Сполучник, що вживається для вираження протиставлення, протилежності між частинами складного речення, вказуючи на невідповідність між ними; відповідає значенням «проте», «але», «однак».
Сполучник, що вживається для введення поступкового підрядного речення, яке виражає умову, незважаючи на виконання якої відбувається дія головного речення; відповідає значенням «незважаючи на те що», «попри те що».
Частка, що вживається в розмовній мові для посилення виразу, підтвердження сказаного або з метою надання йому більшої категоричності; відповідає значенням «адже», «та ж», «все ж таки».
-
уточнювач
1. Слово або словосполучення, яке вживається для конкретизації, деталізації або звуження значення іншого слова (часто члена речення), до якого воно відноситься; засіб уточнення в мові.
2. У граматиці: член речення (переважно обставина або додаток), що виражає додаткову, більш точну інформацію щодо іншого члена речення, пояснює або конкретизує його.
-
шуліченя
1. Пташеня шуліки (хижого птаха родини яструбових).
2. Переносно: про малу, недосвідчену, але спритну й хитрну дитину або молодого чоловіка.
-
уточнюючий
1. Який слугує для уточнення, більш точної характеристики чи конкретизації чогось; роз’яснювальний, деталізуючий.
2. У граматиці: такий, що вказує на більш точну ознаку предмета, явища або виконує роз’яснювальну функцію щодо іншого члена речення (наприклад, уточнюючий обставинний член).