Сполучник, що вживається для вираження протиставлення, протилежності між частинами складного речення, вказуючи на невідповідність між ними; відповідає значенням «проте», «але», «однак».
Сполучник, що вживається для введення поступкового підрядного речення, яке виражає умову, незважаючи на виконання якої відбувається дія головного речення; відповідає значенням «незважаючи на те що», «попри те що».
Частка, що вживається в розмовній мові для посилення виразу, підтвердження сказаного або з метою надання йому більшої категоричності; відповідає значенням «адже», «та ж», «все ж таки».