1. Сполучник, що вживається для вираження поступкового значення, вказує на обставину, яка не заважає здійсненню дії, аналогічно до “хоча”, “незважаючи на те що”.
2. Частка, що вживається для підсилення виразу, заклику, побажання або для надання значення припущення, можливості; аналогічно до “хоч би”, “навіть”.
3. Частка (у поєднанні з займенниками “хто”, “що”, “який”, “де”, “куди” тощо), що надає їм значення невизначеності або узагальнення; аналогічно до “нехай”, “будь”.