Древослів

Словник Української Мови

  • утруднюватися

    1. Відчувати труднощі, зазнавати утруднень при виконанні чогось; старанно, з напруженням працювати над чимось.

    2. (у чому, рідше з інфінітивом) Відчувати вагання, нерішучість, сором; соромитися, вагатися зробити щось.

  • хрипунка

    Хрипунка — вид птаха з родини фазанових, що мешкає в Південній Америці; наукова назва Ortalis.

    Хрипунка — народна назва рослини з родини амарилісових, що має характерні дзвіночкові квітки; наукова назва Galanthus (підсніжник).

  • шумітися

    Шумітися — діалектне дієслово, що означає метушитися, квапитися, поспішати, робити щось швидко та недбало, часто зі значним шумом.

  • утрудняти

    1. Робити важким, складним для виконання, перешкоджати чомусь; ускладнювати.

    2. Завдавати клопоту, турботи, створювати незручності комусь.

  • хрипуха

    Хрипуха — народна назва рослини з родини айстрових (Asteraceae), що має наукову назву крестовник (Senecio), зокрема крестовник звичайний (Senecio vulgaris); звичайна бур’янна рослина з жовтими квітками, поширена на городах, полях та узбіччях.

    Хрипуха — діалектна назва деяких видів рослин, що мають шорстке або опушене листя або стебло, наприклад, окремих видів материнки, будяків або вовчого тіла.

    Хрипуха — переносно про людину, яка часто хворіє на захворювання дихальних шляхів, постійно хрипить або кашляє.

  • шумка

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на характер або заняття предка (від слова “шум”).

    2. Розмовна назва села Шумськ у Тернопільській області, що використовується місцевими жителями.

    3. У технічному сленгу — скорочена назва пристрою, техніки або процесу, пов’язаного зі створенням або обробкою шуму (наприклад, “шумка” для шумоглушника).

  • утруднятися

    1. Відчувати труднощі, зазнавати утруднень при виконанні чого-небудь; намагатися зробити щось, докладаючи значних зусиль.

    2. (у чому або з інфінітивом) Відчувати вагання, сумнів, незручність, скруту через певні обставини; соромитися, ніяковіти.

  • хрипучий

    Який видає хрип, хрипкі звуки; хрипкий.

    Який має хрип у голосі; хриплий.

    Який утворює звук, схожий на хрипіння (про предмети, механізми тощо).

  • шумкар

    1. (діал.) Те саме, що шумівка — кухонний прилад у вигляді дірявої ложки для зняття піни або виймання продуктів з рідини.

    2. (діал.) Про людину, яка багато говорить, галасує, спричиняє метушню; базікало, теревеня.

    3. (орнітол., діал.) Народна назва для деяких птахів, що видають характерні різкі або голосні звуки, наприклад, сороки (Pica pica).

  • утрунок

    1. (діал.) Ранкова пора, ранок; час невдовзі після світанку.

    2. (перен., рідко) Початок чогось, рання стадія розвитку.