1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст., діал.) Великий, густий ліс; глушина, нетря.
-
хрип
1. Нерівномірний, сичачий або булькаючий звук, що виникає при диханні через звуження дихальних шляхів або наявність в них перешкод (слизу, рідини), часто через захворювання (наприклад, бронхіт, запалення легень) або пошкодження.
2. Сиплий, глухий і різкий звук голосу, що виникає через перенапруження голосових зв’язок, їх захворювання або сильне збудження.
3. Розмовне позначення характерного сиплого звуку, що видають деякі механізми або предмети при роботі (наприклад, двигун, двері).
-
утроба
1. Внутрішня порожнина тіла людини або тварини, особливо черевна порожнина з органами травлення; нутрощі.
2. Внутрішній простір, глибина чогось (землі, гір, лісу тощо); надра.
3. Переносно: внутрішній зміст, сутність чогось, часто прихована.
-
хрипавка
Хрипавка — рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного слова “хрипавий” (той, хто хрипить, говорить сипло).
Хрипавка — народна назва деяких рослин, що мають шорстке, “хрипуче” листя або стебло, наприклад, окремих видів осоку чи ситника.
Хрипавка — діалектна назва захворювання (частіше у тварин), що супроводжується хрипами, важким диханням.
-
шумоглушник
Пристрій для зменшення або придушення шуму, що виникає під час роботи різних механізмів, двигунів, систем вентиляції тощо; глушник.
Захисне пристосування у вигляді навушників або вкладишів, що зменшує рівень шуму, який потрапляє до органів слуху людини; протишум.
-
шумозахисний
Прикметник, що означає: призначений для захисту від шуму, що зменшує або поглинає шум.
-
хрипіння
Хрипіння — дія за значенням дієслова хрипіти; звуки, що виникають при цьому.
Хрипіння — хриплі, сиплі звуки, що супроводжують дихання або мовлення при захворюваннях дихальних шляхів, горла або внаслідок сильного втомлення голосових зв’язок.
Хрипіння — переносно: глухий, невиразний звук, що нагадує людське хрипіння (наприклад, про роботу механізмів).
-
утробно
1. У спосіб, властивий утробі; так, як відбувається в утробі матері.
2. (Переносно) Глибоко всередині, у нутрі чогось; потаємно, інстинктивно.
-
шумери
1. Стародавній народ, що населяв південну частину Месопотамії (територія сучасного Іраку) в IV–III тисячоліттях до н. е. та створив одну з перших цивілізацій у світі.
2. Представники цього народу.