Древослів

Словник Української Мови

  • шумливо

    1. Те саме, що шумно; зі значним шумом, гамором, галасливо.

    2. Уживається як присудкове слово для характеристики дії, що супроводжується шумом, або стану, пов’язаного з шумом.

  • хриплуватий

    1. Який має хрипоту, нездоровий, сиплий, нечистий (про голос, звук).

    2. Який видає хрипкі, сиплі звуки (про предмети, явища).

  • ухикання

    Ухикання — дія за значенням дієслова “ухикати“, тобто швидкого, ривкоподібного руху, поспішного пересування; поспішна втеча або уникання чогось.

    Ухикання — у техніці, зокрема в машинобудуванні: коливання, вібрація, биття деталі або механізму під час роботи; відхилення від прямолінійного або рівномірного руху.

  • шумлячи

    Шумлячи — дієприслівник від дієслова “шуміти“, що означає перебування в стані вироблення шуму, гучних звуків, гомону або шелесту, часто вживається для опису тривалої, безперервної дії.

  • хриплуватість

    Властивість або стан, що характеризується легким хрипом, нечіткістю, глухістю та нечистотою звучання (переважно голосу або звуків, що видаються живим організмом).

  • шумний

    1. Який супроводжується шумом, викликає шум; галасливий, гучний.

    2. Який привертає до себе загальну увагу, широко відомий; сенсаційний, гучний.

    3. Який виражає шум, галас; галасливий, бурхливий.

  • ухикати

    1. (розм.) Швидко йти, бігти, тікати; утекти, втекти.

    2. (перен., розм.) Швидко зникнути, пропасти (часто про гроші, час тощо).

  • хриплувато

    1. Прислівник до прикметника “хриплуватий“; з деякою хрипотцою, не зовсім чистим, трохи сипло (про голос, звук).

  • шумність

    Властивість за значенням прикметника “шумний”; наявність сильного шуму, галасливість.

    У техніці: фізична характеристика, що вимірює рівень небажаних звукових коливань (шуму), які створює пристрій, обладнання або середовище, зазвичай виражається в децибелах (дБ).

    Переносно: помітність, яскравість, скандальність (про подію, вчинок тощо).

  • ухикатися

    Ухикатися — рідковживане дієслово, що означає зробити щось дуже швидко, метушливо, кволо або недбало; зазвичай вживається з прислівниками, що характеризують дію (наприклад, “ухикатися навмання”).