ухикати БукваУ 1. (розм.) Швидко йти, бігти, тікати; утекти, втекти. 2. (перен., розм.) Швидко зникнути, пропасти (часто про гроші, час тощо). Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←шумністьшумний→
