Словник Української
1. Властивість або стан того, що є виїмковим, тобто винятковим, особливим, що різко відрізняється від загального правила або звичайного явища; винятковість.
2. (У лексикографії та термінології) Категорія, що позначає мовну одиницю (наприклад, слово, форму, правило), яка становить виняток із загальної норми, закономірності або парадигми.
Електролізник — фахівець, який працює на виробництві або в лабораторії та займається проведенням процесу електролізу, обслуговуванням електролізних ванн та контролем технологічних параметрів.
Електролізник — робітник, оператор або апаратник, що безпосередньо керує роботою електролізних установок (наприклад, для отримання алюмінію, міді, хлору тощо) у металургійній, хімічній чи іншій галузі промисловості.
1. Дія за значенням дієслова виймати; вилучення, виймання чогось із середини чогось.
2. Те, що вийнято, вилучено; порожнина, заглиблення, утворене внаслідок такої дії.
3. У палеографії та дипломатиці — спеціальний знак у вигляді хрестика, риски або іншого позначення на місці, де з тексту було вилучено (вийнято) букву, слово або частину тексту.
4. У техніці, геології та картографії — порожнина, заглиблення, виріз у чомусь; вирізка.
5. У математиці (рідко) — операція віднімання.
1. Вид кінного спорту, що полягає у виконанні вершником на коні встановлених програм (фігур) у різних аллюрах на манежі, демонструючи вишкол коня, його покірність, гармонійність і точність рухів.
2. Система тренувань та вишколу верхового коня, спрямована на розвиток його фізичних здібностей, спритності, покірності та готовності до виконання різноманітних вправ.
1. Який стосується електролізу, властивий електролізу, призначений для його здійснення.
2. Отриманий, вироблений або оброблений за допомогою електролізу.
1. Дія за значенням дієслова виїжджати; від’їзд, відправлення кудись з якогось місця (особливо на транспортному засобі).
2. Місце, через яке виїжджають; вихід, виїзний отвір (наприклад, з території, з будівлі).
3. У спорті (зокрема у фехтуванні) — різкий напад, випад уперед.
4. У техніці — частина механізму або пристрою, що виступає назовні або призначена для з’єднання з чимось.
1. У християнській демонології — злий дух, чорт, біс, нечиста сила.
2. Переносно — про злу, підступну, огидну людину (використовується як лайливе слово).
1. Дія за значенням дієслова “виїжджувати” — процес виїзду, переміщення кудись назовні або за межі певної території на транспортному засобі.
2. (у спеціальному вжитку) Систематичне використання коней для їзди або роботи з метою підтримки їхньої форми, тренування або привчання до упряжі.
1. Дія за значенням дієслова “виїжджати” — переміщення транспортного засобу (або вершника) з якогось місця, межі населеного пункту, території; вихід у дорогу, у путь.
2. Процес або факт виїзду за кордон, за межі держави (наприклад, з туристичною, службовою метою).
3. (у спорті) Участь у змаганнях, турнірах, що відбуваються за межами рідного міста, клубу або країни; виїзна гра.