Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “витрублювати” — довге, насильницьке вигнання, випинання когось із якогось місця, часто з використанням сили або загроз.
2. (перен., розм.) Рішуче та гучне викриття, оголошення, розголошення чогось, що раніше було прихованим.
1. Дія за значенням дієслова витримувати; зберігання чогось протягом певного часу в необхідних умовах (температури, тиску, вологості тощо) для надання певних якостей, завершення процесів або досягнення необхідного стану.
2. Здатність стійко переносити фізичні, психічні або моральні навантаження, труднощі, страждання; терпіння, стійкість.
3. У техніці, будівництві: забезпечення міцності, стійкості конструкції або матеріалу під дією навантажень; також період, протягом якого матеріал або конструкція набуває необхідної міцності (наприклад, бетону).
4. У мистецтві, зокрема в музиці: точне дотримання вказаної тривалості звуків, пауз; у театрі — вміння витримати необхідну паузу, темпоритм.
Електроепіляція — косметологічна процедура видалення волосся, при якій до волосяного фолікула через тонку голку (електрод) підводиться слабкий електричний струм, що руйнує його живильну зону та призводить до незворотної втрати волосся.
1. У фантастичній літературі та кіно, зокрема у всесвіті «Дюни» Френка Герберта, — ритуальний ножовий поєдинок до першої крові, що є частиною випробування на зрілість серед аристократії Великих Будинків.
2. У ширшому вжитку — запозичена назва для будь-якого суворого випробування або бойового іспиту, що перевіряє мужність, майстерність і самоконтроль.
1. Здатність зберігати спокій, самовладання, стійкість у складних, стресових або небезпечних ситуаціях; стійкість нервів.
2. Здатність довго і наполегливо працювати, переносити фізичні навантаження або незгоди; загартованість, витривалість.
3. У техніці, мистецтві, виробництві тощо: витримування чогось протягом певного часу в певних умовах для досягнення необхідного результату (наприклад, витримка вина, бетону, фотоматеріалів).
Метод перетворення електричної активності мозку (електроенцефалограми) на звукові сигнали, що використовується для дослідження функціонального стану центральної нервової системи.
1. Властивість за значенням прикметника “витриманий”; здатність довго і стійко переносити труднощі, напруження, зберігаючи самовладання та рівновагу; стійкість, видержливість.
2. Стилістична єдність, цілісність художнього твору, його частин або виконання, що досягається дотриманням певних принципів, правил, засобів виразності.
3. Техн. Властивість матеріалів, виробів тощо зберігати свої характеристики під тривалим впливом певних умов (температури, тиску, навантаження).
1. Власна назва українського видавництва, що діяло у Львові в 1920-х роках, а також однойменного літературного товариства.
2. Загартованість, міцність, твердість (переважно металу), набута внаслідок спеціальної термічної обробки (гартування).
3. Переносно: моральна стійкість, закаленість, сила духу, витривалість.
4. Заст. Вогнестійка скляна або керамічна ємність, посуд для хімічних дослідів, плавлення металів тощо; тигель.
1. Здатність організму, матеріалу, механізму або системи довго протистояти впливу навантаження, стресу, втоми, несприятливих умов без порушення функцій та збереження працездатності.
2. Фізична або психічна стійкість, загартованість, здатність довго виконувати важку роботу або переносити труднощі без втрати ефективності.
3. У техніці — властивість матеріалу або конструкції витримувати циклічні або тривалі навантаження без руйнування.
Метод візуалізації електричної активності головного мозку, при якому сигнали, отримані за допомогою електроенцефалографа, у реальному часі відображаються у вигляді динамічної просторової карти (наприклад, на екрані монітора) для оцінки функціонального стану мозкових структур.