Словник Української
1. Властивість за значенням прикметника “вказаний”; стан, коли щось точно позначене, визначене або встановлене.
2. У лінгвістиці: категорія, що виражає спосіб вказівки на предмет, ознаку або обставину дії; демонстративність (наприклад, вказаність займенника).
1. Властивий гаспидам, що стосується гаспидів (у значенні: злі духи, чорти в українській міфології та фольклорі).
2. Переносно: дуже злий, лихий, підступний, чортовий; такий, що нагадує гаспида.
1. Дія за значенням дієслова «вказати»; інформування про щось, повідомлення, настановлення.
2. Конкретна порада, розпорядження, директива або наказ, що визначає порядок дій.
3. Письмова чи усна довідка, замітка, що містить відомості про щось; довідкова інформація.
4. У техніці, документації тощо: позначка, умовний знак або пояснення до чогось.
Піддаватися процесу електролізу, розкладатися на складові частини (іони) під дією електричного струму.
Власна назва фізичного явища, що полягає у випромінюванні елементарними частинками (наприклад, кварками) глюонів при їхньому русі крізь кварк-глюонну плазму, що призводить до втрати енергії частинкою.
1. Властивість або стан того, що має виїмки, заглиблення; риса, яка характеризує поверхню з порожнинами, заглибленнями або вирізами.
2. (У геології) Характеристика ґрунту, гірської породи або рельєфу, що відрізняється наявністю численних природних заглиблень, западин або нерівностей.
1. Родина комах ряду лускокрилих (Lepidoptera), що включає метеликів з характерним забарвленням крил — переважно білим або жовтим з чорними плямами та смугами; представники цієї родини (наприклад, білан капустяний, білан ріпаковий) часто є шкідниками сільськогосподарських культур.
2. Застаріла назва родини метеликів Pieridae, яка в сучасній науковій термінології називається Біланові (Pieridae).
Піддавати речовину дії електричного струму з метою викликати в ній електроліз, тобто хімічну реакцію розкладання на складові частини (іони) під час проходження струму через розчин або розплав.
Покривати поверхню металу шаром іншого металу за допомогою електролізу (гальванізувати).
1. Технічний термін: ділянка, вирізана або вирізаний шматок з чогось (наприклад, з паперу, картону, тканини); вирізка.
2. У геології та гірничій справі: природне або штучне заглиблення, порожнина в масиві гірських порід; вибій, виробка.
3. У кулінарії: вирізана частина м’яса з туші тварини, що зазвичай є найбільш ніжною та соковитою; філейна частина, вирізка.
4. У переносному значенні: виняток із загального правила, положення, яке відхиляється від норми.
1. Властивість або стан того, що є виїмковим, тобто винятковим, особливим, що різко відрізняється від загального правила або звичайного явища; винятковість.
2. (У лексикографії та термінології) Категорія, що позначає мовну одиницю (наприклад, слово, форму, правило), яка становить виняток із загальної норми, закономірності або парадигми.