1. (розм.) Заганяти, примушувати когось до втоми, виснаження постійною роботою, переслідуванням або надмірними вимогами.
2. (перен., розм.) Доводити когось або щось до погіршення стану, зношувати, витрачати ресурс (наприклад, здоров’я, техніку).
-
загамуватися
1. Зупинитися, припинити рух або діяльність; заспокоїтися, затихнути (первісно про коней, які перестають бігти або гарцювати).
2. Перен. Вгамувати свої почуття, емоції, пристрасті; стриматися, заспокоїтися.
-
загамувати
1. Примусити стати спокійнішим, стримати від бурхливих проявів почуттів, припинити шум, галас тощо.
2. Зменшити силу, інтенсивність, активність чогось; пригальмувати, стримати.
3. Заспокоїти, приборкати (коня або іншу тварину).
-
загамування
1. Дія за значенням дієслова “загамувати” — примусове стримування, уповільнення або припинення руху, розвитку, активності чого-небудь.
2. Технічний термін, що означає процес гальмування, зупинки або регулювання швидкості руху механізму, транспортного засобу тощо.
3. Переносно: обмеження, стримання, приборкання якихось явищ, почуттів, процесів (наприклад, загамування емоцій, загамування інфляції).
-
загамселитися
Загамселитися — діалектне дієслово, що означає забаритися, затриматися, завагатися на одному місці, часто через неуважність або захоплення чимось іншим.
-
загамселити
Загамселити — ужити вигук “гамселі” як заклинання або магічну формулу для викликання потойбічної істоти чи здійснення містичної дії, зокрема в контексті творів про Гаррі Поттера.
Загамселити — у переносному значенні: спричинити несподівану, часто хаотичну або дивну подію, ефект якої нагадує дію магічного заклинання.
-
загальність
Властивість бути загальним, поширеність, типовість для ряду явищ, предметів або осіб; те, що є спільним для багатьох.
Абстрактне поняття, узагальнення, що відображає суттєві, спільні риси різних предметів або явищ.
У логіці та філософії — категорія, що протиставляється одиничному (індивідуальному, окремому) і означає те, що існує в багатьох предметах та характеризує цілі класи явищ.
-
загальноісторичний
1. Який стосується всієї історії людства або великих історичних епох у цілому, а не окремих періодів чи подій.
2. Який має фундаментальне, загальновизнане значення для історичної науки, є важливим для розуміння історичного процесу.
3. Який є спільним, характерним для всіх або багатьох народів, країн у їхньому історичному розвитку.
-
загальноінститутський
1. Який стосується всього інституту (наукового, навчального, дослідного закладу) в цілому, а не окремих його підрозділів; спільний для всього інституту.
2. Який має значення, силу або обов’язковий для виконання в межах усього інституту.
-
загальноєвропейський
1. Який стосується всієї Європи, поширений або дійсний для всіх європейських країн, європейського континенту в цілому.
2. Який є спільним, характерним для всіх європейських народів або європейської культури.
3. Який відбувається за участю представників або організацій з усієї Європи.