• витручування

    1. Дія за значенням дієслова “витручувати” — процес викручування, вивертання чогось, механічне видалення шляхом обертання або застосування зусилля (наприклад, витручування болта, витручування білизни під час прання).

    2. У техніці та ремонті — метод демонтажу деталі (наприклад, шпильки, обривка болта) з отвору шляхом її захоплення та викручування за допомогою спеціального інструменту.

    3. У розмовній мові — нав’язування комусь чогось, примушування до чогось, що супроводжується наполегливим тиском або хитрістю (застаріле або стилістично забарвлене вживання).

  • електроерозійний

    1. (техн.) Який стосується електроерозії — процесу руйнування матеріалу під дією електричних розрядів, і застосовується для обробки (нарізання, шліфування тощо) провідних матеріалів.

    2. (техн.) Призначений для здійснення електроерозійної обробки або створений за її допомогою (наприклад, про електроерозійний верстат, електроерозійне різання, електроерозійну поверхню).

  • витрублювання

    1. Дія за значенням дієслова “витрублювати” — довге, насильницьке вигнання, випинання когось із якогось місця, часто з використанням сили або загроз.

    2. (перен., розм.) Рішуче та гучне викриття, оголошення, розголошення чогось, що раніше було прихованим.

  • витримування

    1. Дія за значенням дієслова витримувати; зберігання чогось протягом певного часу в необхідних умовах (температури, тиску, вологості тощо) для надання певних якостей, завершення процесів або досягнення необхідного стану.

    2. Здатність стійко переносити фізичні, психічні або моральні навантаження, труднощі, страждання; терпіння, стійкість.

    3. У техніці, будівництві: забезпечення міцності, стійкості конструкції або матеріалу під дією навантажень; також період, протягом якого матеріал або конструкція набуває необхідної міцності (наприклад, бетону).

    4. У мистецтві, зокрема в музиці: точне дотримання вказаної тривалості звуків, пауз; у театрі — вміння витримати необхідну паузу, темпоритм.

  • електроепіляція

    Електроепіляція — косметологічна процедура видалення волосся, при якій до волосяного фолікула через тонку голку (електрод) підводиться слабкий електричний струм, що руйнує його живильну зону та призводить до незворотної втрати волосся.

  • гартблей

    1. У фантастичній літературі та кіно, зокрема у всесвіті «Дюни» Френка Герберта, — ритуальний ножовий поєдинок до першої крові, що є частиною випробування на зрілість серед аристократії Великих Будинків.

    2. У ширшому вжитку — запозичена назва для будь-якого суворого випробування або бойового іспиту, що перевіряє мужність, майстерність і самоконтроль.

  • витримка

    1. Здатність зберігати спокій, самовладання, стійкість у складних, стресових або небезпечних ситуаціях; стійкість нервів.

    2. Здатність довго і наполегливо працювати, переносити фізичні навантаження або незгоди; загартованість, витривалість.

    3. У техніці, мистецтві, виробництві тощо: витримування чогось протягом певного часу в певних умовах для досягнення необхідного результату (наприклад, витримка вина, бетону, фотоматеріалів).

  • електроенцефалофонія

    Метод перетворення електричної активності мозку (електроенцефалограми) на звукові сигнали, що використовується для дослідження функціонального стану центральної нервової системи.

  • витриманість

    1. Властивість за значенням прикметника “витриманий”; здатність довго і стійко переносити труднощі, напруження, зберігаючи самовладання та рівновагу; стійкість, видержливість.

    2. Стилістична єдність, цілісність художнього твору, його частин або виконання, що досягається дотриманням певних принципів, правил, засобів виразності.

    3. Техн. Властивість матеріалів, виробів тощо зберігати свої характеристики під тривалим впливом певних умов (температури, тиску, навантаження).

  • гарт

    1. Власна назва українського видавництва, що діяло у Львові в 1920-х роках, а також однойменного літературного товариства.

    2. Загартованість, міцність, твердість (переважно металу), набута внаслідок спеціальної термічної обробки (гартування).

    3. Переносно: моральна стійкість, закаленість, сила духу, витривалість.

    4. Заст. Вогнестійка скляна або керамічна ємність, посуд для хімічних дослідів, плавлення металів тощо; тигель.