Брунькоцибулина — спеціалізована брунька, що слугує органом вегетативного розмноження у деяких рослин (наприклад, у лілій, часнику), має вигляд маленької цибулинки, яка формується в пазухах листків або в суцвітті.

1. Біологічний процес формування та закладення вегетативних або генеративних бруньок у рослин, який відбувається в певні періоди їхнього розвитку.

2. У садівництві та виноградарстві — фаза розвитку рослини, коли на пагонах починають чітко визначатися майбутні бруньки; один із ключових етапів у щорічному циклі росту.

1. Біологічна властивість, схожість на бруньку (зачатковий пагін рослини) за формою або будовою.

2. У медицині — характерна ознака деяких патологічних утворень (наприклад, пухлин, виразок), що за формою нагадують рослинну бруньку.

Брунькозмикання — біологічний процес у рослин, при якому зародкові листки (семенодолі) в насінині щільно прилягають одна до одної, закриваючи верхівку пагона (гіпокотиль) та первинну бруньку.

Брунькозмикання — морфологічна ознака насінини та проростка, характерна для деяких видів рослин (наприклад, родини бобових), коли семенодолі захищають точку росту під час проривання проростка крізь ґрунт.

1. Зачаток пагона, квітки або суцвіття рослини, що складається з зародкових листків, стебел або квіткових частин, вкритий зовні захистковими лусками.

2. Анатомічний термін для позначення деяких дрібних, округлих або овальних утворень у тілі людини чи тварини (наприклад, ниркова брунька, смакова брунька).

3. Переносно — зародок, початок чогось, що розвивається (наприклад, брунька нового життя, брунька ідеї).

1. Зменшувально-пестлива форма жіночого імені Бруна, що вживається як звернення або характеристика.

2. У літературі та фольклорі — персонаж, часто молода дівчина, яка є втіленням доброти, скромності та привабливості; символічна назва для милої, чемної дівчини (за аналогією з іменами на кшталт Дівочки-весни, Марусі тощо).

3. (заст., діал.) Назва рослини, зокрема, вид ромашки (Matricaria) або іншої польової чи лікарської квітки з білими пелюстками.

Брунеоміцин — антибіотик антрациклінового ряду, що продукується бактерією Streptomyces albireticuli, має протипухлинну дію та застосовується в онкології.

1. Невеликий гризун родини вивіркових, поширений у лісах Північної Америки та Азії, що має смугасте забарвлення спини; сибірський бурундук (Tamias sibiricus).

2. Рідкісне, застаріле позначення одного з видів землерийки.

1. Темно-коричневий колір, відтінок каштанового.

2. Застаріла назва темно-коричневої фарби або пігменту.

3. У геральдиці — темно-коричневий геральдичний колір (тинктура), який на чорно-білих зображеннях позначається діагональною сіткою ліній зліва направо.

1. Перший, попередній начерк художнього твору, наукової праці, документа тощо, що потребує подальшої доробки та удосконалення; чорновик, ескіз.

2. У художників: попередній, схематичний малюнок картини, фрески, вітражу, скульптури, що визначає основну композицію та ідею майбутнього твору.

3. У музиці: початковий запис музичного твору, що містить основні теми та гармонію, але не є завершеною партитурою.