Значення
- (Ботаніка) –
Брунькозмикання — біологічний процес у рослин, при якому зародкові листки (семенодолі) в насінині щільно прилягають одна до одної, закриваючи верхівку пагона (гіпокотиль) та первинну бруньку.
- (Ботаніка) –
Брунькозмикання — морфологічна ознака насінини та проростка, характерна для деяких видів рослин (наприклад, родини бобових), коли семенодолі захищають точку росту під час проривання проростка крізь ґрунт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брунькозмикання, р. брунькозмикань, д. брунькозмиканням, з. брунькозмикання, о. брунькозмиканнями, м. брунькозмиканнях, к. брунькозмикання